• Icon 06

  • Icon 01

  • Icon 03

  • Icon 04

     
  • Icon 05

     
     
     
  • Icon 07

     
     
     
  • Icon 08

     
     
  • Icon 09

     
  • Icon 12

     
  • Icon 10

     
  • Icon 12

     
  •  

 

Кричевський
Федір Григорович

[22.05.1879 (10.05.1879) – 30.07.1947]
 

Видатний український живописець, педагог, професор,
доктор мистецтвознавчих наук, заслужений діяч мистецтв УРСР,
один із фундаторів і перший діючий ректор
Української Академії Мистецтв

 

 

22.05.1879 ............................ народився в с.Ворожба (Сумщина); брат Василя Григоровича Кричевського
(10.05.1879)
1896–1901 ............................ навчався в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури
1901 ...................................... перебував у Лондоні, де замальовував урочистості з нагоди коронації Едуарда VII
1901 ...................................... подорожував із художником Іваном Мясоєдовим Україною
1903 ...................................... поступив на навчання в Імператорську академію мистецтв у Санкт-Петербурзі; через кілька місяців
                                                залишив навчання через хворобу й повернувся в Україну, де опановував живопис самотужки; поселився
                                                у родовій садибі матері Івана Мясоєдова Павленки, під Полтавою; часто їздив до мальовничого села
                                                Шишаки на р.Псьол, де багато малював з натури, а згодом придбав там хату
1907–1910 ............................ відновив навчання в Імператорській академії мистецтв; створив конкурсну картину «Наречена»
                                                й отримав звання художника з правом викладання в середніх і вищих навчальних закладах
1911 ...................................... перебував у відрядженні від Імператорської академії мистецтв у Берліні (Німеччина), Відні (Австро-
                                                Угорщина), Парижі (Франція), Генуї, Римі, Флоренції, Турині й Венеції (Італія); у Відні навчався
                                                в Ґустава Клімта – австрійського художника й графіка, символіста, одного з найвидатніших представників
                                                віденської сецесії.
1911 і 1913 ........................... організував перші суто українські художні виставки
1913–1917 ............................ викладач і директор Київського художнього училища, підпорядкованого Імператорській академії
                                                мистецтв
1916 ..................................... член спеціальної комісії Імператорської академії мистецтв із дослідження художніх шкіл Російської
                                                імперії з метою перетворення однієї з них на вищий навчальний заклад
1917–1919 ............................ один із фундаторів і перший діючий ректор Української Академії Мистецтв (УАМ)
1917–1941 ............................ професор і керівник майстерні станкового живопису УАМ
1919 ..................................... у зв’язку з труднощами проживання в Києві, мешкав у своїй хаті в Шишаках
1920-1922 ............................ поєднував роботу в УАМ (ректор) з викладанням
                                               у Київському архітектурному інституті
1922–1932 ........................... проректор Київського художнього інституту
1923–1929 ........................... був одним із організаторів Асоціації художників червоної України (АХЧУ)
1929–1931 ........................... після виходу разом із однодумцями з АХЧУ створив Українське мистецьке об’єднання (УМО)
1932–1933 ........................... після згортання політики українізації, щоб уникнути переслідувань, переїхав працювати до Харкова,
                                               де працював на посаді професора Харківського художнього інституту
1933 ..................................... займався оформленням постановки опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба»
1934–1941 ............................ професор Київського художнього інституту
1933–1938 ............................ брав участь у створенні Спілки радянських художників України (СРХУ)
1939 ...................................... присуджено науковий ступінь доктора мистецтвознавчих наук
1940 ...................................... присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв УРСР
1941 ...................................... здійснив творчу мандрівку Східною Галичиною (Коломия, Станіславів, Яворів, Криворівня, Косів, Кути,
                                                Жаб’є)
1941–1943 ............................ під час Другої світової війни залишився в окупованому Києві; був головою Спілки митців України;
                                                часто бував у Шишаках; брав участь у двох київських художніх виставках, які експонувалися
                                                в «музеї з левами» влітку 1942 та 1943 років
Вересень 1943 ................... виїхав до Львова, а згодом емігрував до Кенігсберга, де влаштувався працювати креслярем на одному
                                               з місцевих заводів
1944 ..................................... намагався виїхати на Захід, де вже перебував його брат Василь Кричевський, але спроба виявилася
                                               невдалою; його заарештували співробітники НКВД; було заслано до селища Ірпінь (Київщина),
                                               де він був під постійним наглядом спецслужб; постійно голодував.
1946 ..................................... тяжко хворий звернувся з листом до влади с проханням дозволити повернутися до Києва; деякий час
                                               керував аспірантурою в НДІ монументального живопису і скульптури при Академії архітектури УРСР
1897–1943 ............................ брав участь в індивідуальних і групових художніх виставках в Україні та за її межами; створив близько
                                               1000 творів мистецтва, частина з яких загинула під час Другої світової війни; художні твори, що вціліли,
                                               нині зберігаються в музеях України, головним чином у Національному художньому музеї України
30.07.1947 ............................ помер з голоду в с.Ірпінь
1965 ...................................... перепохований на Лук’янівському цвинтарі в Києві