Кричевський
Микола Васильович
[24.11.1898 (12.11.1898) – 11.09.1961]
Український художник-постімпресіоніст,
живописець, графік, театральний декоратор,
член Ас оціації незалежних українських мистців у Парижі
24.11.1898 ....................народився в Харкові; син Василя Григоровича Кричевського від першого
шлюбу з Варварою Марченко
1912–1917 ....................початкову художню освіту отримав у батька; навчався в 4-й Київській гімназії
1919–1921 ....................працював художником і актором у театрі Миколи Садовського
Осінь 1919 ...................разом із театром Миколи Садовського виїхав у турне по Європі.
1921–1923 ....................працював художником Руського театру товариства «Просвіта» в Ужгороді,
режисером і директором якого в цей час був Микола Садовський; одночасно
продовжив художню освіту в Йосипа Бокшая
1923–1928 ....................мешкав у Празі (Чехословаччина); навчався у Вищій художньо-промисловій
школі та Українській студії пластичних мистецтв у Празі
1929 ...............................переїхав у Париж (Франція); оформляв театральні вистави («Theatre des Arts»,
1939; «Theatre Hebertot», 1942, та ін.).
1930-ті ..........................член Асоціації незалежних українських мистців у Парижі
1939–1942 ....................працював у Театрі мистецтв у Парижі; подорожуючи Європою, збагатив
мистецтво України й світу сотнями акварельних пейзажів Франції, Італії,
Австрії, Швейцарії
1931–1961 ....................брав участь у групових і персональних художніх виставках у Брюсселі,
Варшаві, Львові, Парижі, Празі, Римі та в інших європейських містах, а також
у США та Канаді; посмертно твори експонувалися в Києві (1995, 1998); вільно
володів різними техніками (гуаш, олія, темпера та ін.), але прославився як
віртуоз-аквареліст, майстер ліричного міського краєвиду; автор майже 7 тис.
творів (акварелі з краєвидами Парижа, Венеції, Марселя, Лозанни, Відня
та ін.; портрети батька, Вадима Щербаківського, великого князя київського
Володимира Святославича та ін.); картини зберігаються в музеях Франції,
Канади і США, а також у Києві, Каневі і Полтаві (вітчизняним музеям
їх подарувала Катерина Кричевська-Росандич), у приватних колекціях
1943 ..............................добровольцем пішов на фронт Другої світової війни як громадянин Франції;
нагороджений орденом Почесного легіону
1945 .............................створив 45 ілюстрацій пером і пензлем до французького перекладу
«Тараса Бульби» Миколи Гоголя; брав участь у виставках у Львові, Парижі,
Варшаві, Празі
1957–1961 ...................звернувся до ремінісценцій з України («Осінній краєвид із церквою»,
«На Україні», «Перед дощем», «Спогади з України», «Гірська церковця» та ін.).
1960 .............................зустрівся з братом Василем у м.Пало-Альто (штат Каліфорнія, США)
11.09.1961 ....................помер у Парижі; похований на цвинтарі Баньйо