Кричевський
Василь Григорович

[22.05.1879 (10.05.1879) – 30.07.1947]
 
 
 
 
 
 
 
Видатний український архітектор, маляр, графік, художник декоративно-ужиткового мистецтва,
художник театру та українського кіно, мистецтвознавець, педагог, колекціонер,
найбільш харизматична постать українського мистецтва першої половини ХХ століття,
фундатор стилю українського модерну в національній архітектурі,
один із засновників і перший обраний ректор Української Академії Мистецтв,
автор дизайну національного герба України «Тризуб» і перших українських грошей,
Почесний член Української вільної академії наук у США, академік, професор, доктор мистецтвознавчих
наук, заслужений діяч мистецтв УРСР, патріарх великої мистецької родини Кричевських,
яка збагатила світове мистецтво кількома видатними художниками, автор проекту будівлі
колишнього Опішнянського гончарного показового пункту Полтавського губернського земства
12.01.1873 ........... народився в с.Ворожба (Сумщина) в родині земського фельдшера Григорія й Прасковії Кричевських
                               (31.12.1872)
1885–1889 ........... навчався в Харківському залізнично-технічному училищі, де отримав основні знання з рисунку й креслення
1887–1888 ........... виконував графічні зображення для кресляра Михайла Бабкіна в Харкові
1889–1890 ........... працював технічним помічником архітектора й цивільного інженера Сергія Загоскіна
1889–1902 ........... здобув архітектурну й художню освіту під керівництвом відомих архітекторів Сергія Загоскіна й Олексія Бекетова
1892–1893 ........... помічник архітектора Альфреда Шпігеля в Харківській міській управі
1893–1898 ........... проектувальник у Службі шляхів і будівель Курсько-Харково-Озівської залізниці
1893–1902 ........... працював у проектному бюро архітектора, академіка Олексія Бекетова
1897–1943 ........... брав участь у художніх виставках у Харкові, Петербурзі, Полтаві, Києві, Одесі, Львові
1902 ........................ член підготовчої комісії XII Археологічного з’їзду в Харкові; уперше відвідав Опішне, перебуваючи в етнографічній
                               експедиції разом із групою архітекторів і мистців
1903–1906 ........... переміг у конкурсі й проектував будинок Полтавського
                               губернського земства; започаткував український стиль
                               в архітектурі; широко застосовував у новітніх будівлях різнофігурну цеглу, черепицю, майоліку й гончарну
                               орнаментику
1903–1916 ........... регулярно відвідував Опішне, де навчався в гончарів техніці гончарювання; виготовляв глиняні вироби; активно
                               співпрацював з кустарями в оздобленні будівель майолікою й полив’яною черепицею
1903–1952 ........... створював графічні твори (обкладинки й ілюстрації книг, екслібриси й друкарські знаки)
1907–1910 ........... працював декоратором у театрі Миколи Садовського в Києві
1907–1934 ........... проектував житлові й громадські будівлі в стилі українського модерну
1910–1947 ........... писав рецензії на книги, нотатки, статті з проблематики мистецтва
1912–1914 ........... керував килимарнею в с.Оленівці Київської губернії; створив багато проектів килимів, вишивок, вибійки
1917–1918 ........... співзасновник, перший обраний ректор, професор і керівник майстерні композиції Української Академії Мистецтв
1918 ..................... на замовлення Михайла Грушевського виконав проекти Великого й Малого державних гербів Української                                                  Народної Республіки, Великої й Малої державних печаток УНР, державного кредитового білета номіналом 2 гривні
1918–1919 ........... директор Миргородського художньо-промислового (керамічного) інституту
1919–1935 ........... професор Української Академії Мистецтв (1919–1922), Київського архітектурного інституту (1922–1924,
                               1930–1935), Київського художнього інституту (1923–1925, 1928–1930), Одеського художнього інституту (1927)
1925–1938 ........... головний художник історичних фільмів, у т.ч. «Тарас Шевченко» (1926), «Тарас Трясило», «Звенигора» (1927),
                               першого кольорового кінофільму в УРСР «Сорочинський ярмарок» (1938)
1935–1941 ........... керівник майстерні внутрішнього оздоблення будівель, обмірів пам’яток архітектури Київського художнього                                            інституту
1938 ..................... разом з групою мистців здійснив етнографічну експедицію центральними областями України, збираючи
                               матеріали про народне мистецтво; востаннє відвідав Опішне
1939 ..................... присуджено науковий ступінь доктора мистецтвознавчих наук
1940 ..................... присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв УРСР
1941–1943 ........... жив із родиною в окупованому Києві
Поч. 1943 ............ ректор і професор Вищої образотворчої студії у Львові
1944 ........................ разом із сім’єю емігрував спочатку – до Чехословаччини, потім – до Австрії, пізніше – до Німеччини,
                                згодом – до Франції
1943–1952 ........... брав участь у художніх виставках у Парижі, Брюсселі, Нью-Йорку, Детройті, Філадельфії, Вашингтоні, Каракасі
1945 ........................ почесний дійсний член Української вільної академії наук у США
1948 ........................ переїхав до доньки Галини Кричевської-Лінде в м.Каракас (Венесуела); продовжував малювати з натури
                               переважно місцеву природу, з пам’яті – краєвиди Полтавщини
15.11.1952 ........... помер у м.Каракас, де й був похований
1975 ........................ прах Василя Кричевського та його дружини Євгенії Кричевської (Щербаківської) перепоховано на українському
                               цвинтарі св.Андрія в Саут-Баунд-Бруці (поблизу Нью-Йорка, США)