В Опішному експонуються перші українські грошові знаки доби визвольних змагань

22 березня 2018 року, у рамках Урочистої Академії з нагоди відзначення 100-ліття від часу створення Василем Кричевським ескізів національного герба України «Тризуб» та перших українських банкнотів, Національний музей-заповідник українського гончарства репрезентував найбільш повну в Полтавському регіоні колекцію перших українських грошових знаків доби визвольних змагань (1917–1919) з власного фондового зібрання.
Ця мистецька подія – унікальна, адже виставка відкрилася століття потому, як з’явилися її експонати.
У новітній історії України переломним став 1917 рік. Після лютневої революції в Росії та утворення в березні Центральної Ради, яку очолив Михайло Грушевський, відразу ніхто не вів і мови про запровадження національної валюти. Нова влада ставила перед собою завдання досягти лише права на автономію України в складі федеративної держави. Власні гроші для України в умовах федерації та єдиного економічного простору не передбачалися. Однак упродовж літа – осені різка зміна політичної ситуації змусила українську владу терміново вирішувати питання незалежності та суверенітету республіки. Серед нагальних питань постала проблема забезпечення ринку необхідною кількістю грошей. Центральна Рада розпочала активний рух у бік запровадження власних грошових знаків та створення національної фінансової системи. Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У ньому взяли участь відомі художники, зокрема Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Антон Середа, Григорій Золотов, Олександр Красовський, Борис Романовський. Оцінкою і прийняттям (чи відхиленням) проекту певного державного знаку займалася окрема комісія, створена при Міністерстві фінансів. За умов прийняття проекту, його автор отримував досить високий гонорар, а саме: за проект грошового знаку – від 2 до 5 тис. карбованців, за проект поштової марки – від 700 до 1000 карбованців.
29 вересня 1917 року український уряд ухвалив Декларацію «Про децентралізацію українських фінансів, створення спеціального бюджету та Національного банку». Ще до проголошення в IV Універсалі (22.01.1918) самостійності УНР Центральна Рада встигла провести низку важливих соціальних та економічних реформ, спрямованих на захист суверенітету України. 19 грудня Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР».
Спершу грошова одиниця УНР отримала назву «карбованець», вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю в 100 карбованців, який надійшов у обіг 5 січня 1918 року. Автором оформлення грошового знака був видатний український художник-графік Георгій Нарбут, який для оформлення купюри використав орнаменти українського бароко XVII–XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, герба Київського магістрату XVI–XVIII століть). Напис «100 карбованців» було подано українською мовою та мовами трьох найчисельніших національних меншин, що мешкали на території України, – російською, польською та ідиш, за що в народі їх називали «єврейськими грошима». Також були поширені назви «яєчня» – за те, що аверс було надруковано жовтою та жовтогарячою фарбами; «кульженки» – за прізвищем власника друкарні, де їх виготовляли. Використання високоякісного, але звичайного паперу, робило їх вразливими до фальшування. Перші банкноти не мали захисних водяних знаків.
З огляду на те, що за Четвертим універсалом УНР проголошувалася «самостійною, ні від кого не залежною державою», Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю – гривню, що поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця. Запроваджувалися банкноти номіналом 2, 10, 100, 500 гривень.
Ескіз 2-гривневої банкноти виконав Василь Кричевський, ініціали якого «В. К.» є на лицьовому боці. Посередині банкноти знаходиться деревоподібний орнамент темно-зеленого кольору, від стовбура якого відходять в обидва боки по п'ять криволінійних гілочок; на нижніх з них висять стилізовані трикутні плоди. Це схематичне зображення священного древа – популярного мотива в українській народній творчості, який часто зустрічається в народних вишивках. У правому ромбі – тризуб, трактований надзвичайно цікаво: якщо уважно в нього вдивитися, то перед очима ясно постане схематизований птах – нижній подовжений кінець герба в цьому випадку є дзьобом, верхній – хвостом, бічні частини – крилами. Це – сокіл, що символізує могутність і силу.
Над іншими банкнотами працював Георгій Нарбут. Вони, як і попередні 100 карбованців, вирізнялися вишуканим оформленням. Під час роботи над створенням 10 гривень художник задіяв орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття; для 100 гривень використав зображення розкішного вінка з квітів і плодів. Посередині банкноти – тризуб. З боків – дві фігури: ліворуч – селянка з серпом і снопом у національному одязі; праворуч – робітник у фартусі поверх селянського українського одягу, що тримає молот, обвитий лавром. Знак у 100 гривень розміщено в незвичайній сітці у вигляді рамки; реверс прикрашають 2 колонки, над ними – квіти; у центрі банкноти – лавровий вінок, усередині якого – тризуб. 500 гривень прикрашає алегорія «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голови у вінку.
Зростання дефіциту державного бюджету, інфляція, потреба в розмінних номіналах спонукали Центральну Раду прийняти 30 березня 1918 року рішення про додаткову емісію грошових знаків. Передбачалося випустити банкноти в таких номіналах: 5, 10, 25 та 50 карбованців. 6 квітня 2018 року емісію було реалізовано лише частково – в обіг надійшли банкноти номіналом 25 та 50 карбованців, проекти яких розробив художник Олександр Красовський. На аверсі розміщено дві символічні фігури: праворуч – селянин, який тримає в лівій руці лопату, ліворуч – селянка зі снопом пшениці в одній руці і серпом в іншій. Навколо них – рослинний орнамент. На реверсі в центрі – профілі чоловіка й жінки. Чоловік символізує козацьку Україну, жінка – відроджену нову державу – УНР. Завдяки своєму оформленню в народі вони отримали назву «лопатки» та «берізки». Обидві банкноти мали один і той же малюнок і відрізнялися лише номіналом та кольором.
Купюри номіналом 10 карбованців з’явилися в обігу впродовж 1918 року, але вже поза існуванням Центральної Ради.
Затримка з виготовленням гривень, труднощі з дрібними банкнотами та вилучення з обігу розмінних монет спонукали Народне міністерство фінансів УНР до прийняття 18 квітня 1918 року Закону «Про запровадження розмінних марок в Україні».
Розмінні марки-шаги, на відміну від поштових, мали зубкування по периметру, на реверсі – зображення державного герба Тризуба та напис під ним у чотири ряди : «Ходить на рівні з дзвінкою монетою». Мали номінали: 10, 20, 30, 40 та 50 шагів.
На марках були зображені такі сюжети: 10 шагів – Тризуб на тлі стилізованого зображення Сонця, від якого розходяться промені над Землею; 20 шагів – селянин із косою, зображення Тризуба; 30 шагів – алегорія «Молода Україна»; 40 шагів – Тризуб в обрамленні рослинного орнаменту, внизу праворуч – два схрещені поштові ріжки; 50 шагів – номінал марки «50 шагів», обрамлений рослинним орнаментом у вигляді вінка з двома схрещеними поштовими ріжками у верхній його частині. Малюнки для перших двох марок виконав Антон Середа, трьох інших – Георгій Нарбут. Марки-шаги з’явилися в обігу 18 липня 1918 року.
5 серпня 1918 року з’явилися 3,6 відсоткові облігації внутрішньої позики, що називалися «Білетами Державної Скарбниці» номіналом 50, 100, 200 та 1000 грн. Такі білети друкували з 8 купонами (по 4 з кожного боку банкноти). Художник – Георгій Нарбут. Спочатку планували використовувати білети як облігації для внутрішньої позики, проте через брак грошей у серпні 1918 року уряд дозволив використовувати їх як гроші.
Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьманові «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів «Тризуб» та «Козак з мушкетом». Один із найкращих грошових знаків – банкнота 1000 карбованців, виконана в стилі українського бароко. На звороті – дві жіночі постаті, між ними – тризуб і цифра «1000». Одна з жінок тримає гетьманську булаву, інша – ріг достатку. З боків, у квадраті, – цифра «1000». Від булави пішла назва банкнот – «гетьманки». Ескіз створив Григорій Золотов.
У серпні – вересні 1918 року в Україну почали надходити перші партії грошей, надрукованих у Німеччині. Випуск гривень у обіг Київською конторою Державного банку розпочався тільки 17 жовтня 1918 року. Надруковано було зразу 6 номіналів: по 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень (1000 і 2000 гривень уряд змушений був замовити через тогорічну інфляцію). Причому, тільки на двох останніх була офіційна назва України за часів гетьманату — «Українська Держава». На перших чотирьох вона називалася «Українська Народна Республіка». Білети у 1000 і 2000 гривень виконав Іван Мозалевський. На 1000 гривнях зображено давній герб Києва. У центрі – лавровий вінок, узятий з панегірика «Вперше на жалостний погреб зацного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного 1622 г.».
Крім того, продовжували друкувати й знаки Державної скарбниці у 25 і 50 карбованців без змін у оформленні.
У жовтні 1919 року в обіг надійшла банкнота в 25 карбованців. Виготовили її за ескізом Антона Приходька, хоча певний час вважали, що автором малюнка був Олександр Красовський. З лицьового боку вгорі – дата «1919». У центрі «25 карбованців» – «Козак з мушкетом», а ще вище – «Тризуб» і текст «Знак Державної Скарбниці». Зворотний бік схожий на 25 карбованців, випущених у Києві Центральною Радою. Середину займає овал із зображенням жіночої й чоловічої голів, угорі над ними – «25 карбованців».
Разом з українською валютою – карбованцями та гривнями – в обігові були й російські рублі (царських і радянських емісій). Пересування іноземних військ по території України спричинило появу там купюр різних державних належностей, емітентів, назв, дат виготовлення. Залежно від перебігу історичних подій, у різних регіонах у грошовому обігу були: банкноти австро-угорського банку – крони; грошові знаки британського банку – англійські фунти; державні касові білети та банкноти Німеччини – марки; грошові одиниці національного банку та державні знаки Королівства Греції – драхми; білети польського банку та польської крайової позичкової каси – злоті та марки; білети головного банку Румунії – бони і леї; банкноти французького національного уряду – франки; білети Міністерства фінансів Чехословаччини – крони. Загалом, упродовж 1917–1920 років на території України в обігові були 47 видів паперових грошових знаків.
Нині в експозиції виставки перших українських грошових знаків доби визвольних змагань – унікальні історичні й мистецькі артефакти, провісники економічної незалежності Української Народної Республіки, свідки історії становлення Української Державності початку ХХ століття.

Світлана Конюшенко,
завідувач Наукового відділу виставок
Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному