Будинок Григорія Галагана у творчості Василя Кричевського

Важливою подією у формуванні світогляду Василя Кричевського стало знайомство з будинком для гостей Григорія Галагана (с. Лебединці, Чернігівщина), побудований 1854 року за проектом архітектора Євгена Червінського. Споруда була первістком нової української національної архітектури. На сволоці будинку був напис: «Дом сей сооружен для оживления предания о жизни предков в памяти потомков». Про нього йому розповів художник Лев Жемчужников навесні 1892 року [2, с. 250].

Автором ідеї був сам Григорій Галаган. В одному зі своїх листів він писав: «…мені знадобилося збудувати будиночок для наїжджаючих гостей. Сільські будиночки наших дідичів набирають різноманітного вигляду… Мені хотілося б, щоб в нього був якийсь витриманий суцільний стиль. Я передумав про швейцарські хатини-шале, італійські вілли й російські ізби… всі вони не підходять до наших обставин. Хіба лише англійський котедж сяк-так гармоніює з природою північної Полтавщини, та й той, усе-таки, чужий нам. Тут зродилась в мене думка спробувати відтворити нашу старовинну українську будівлю. Я не насмілюсь сказати – архітектуру, – в ній нам відмовляють цілковито. Та проте хіба короткозорі люди не відмовляють нам навіть у окремості мови і своєрідності цілої нашої народності, називаючи се випадковим відтінком. Багатьом людям зовсім незрозуміло, як можна збудувати український дім, в якому б стіни ожили би так, як ожила наша мова у творах наших поетів. «Що ж це буде? Велика мужицька хата?» – так питало мене багато людей, що виросли в Україні, але так відбилися від усього рідного, що в їхній пам’яті воно вже загубило всяку ціну й значення. Для складання плану й фасаду я звернувся до архітектора-академіка Червінського» [1, с. 105].

Щоб створити цей проект, Григорій Галаган разом з архітектором Євгеном Червінським тривалий час досліджували традиційні українські хати, пам’ятки старовини, спілкувалися зі старими людьми й опрацьовували відповідну літературу [2, с. 247]. Проте архітектор не копіював взірців, а професійно адаптував народну відшліфовану часом архітектуру під тогочасні вимоги до архітектури й потреб замовника.

Архітектуру будинку позитивно оцінив навіть Тарас Шевченко, який після повернення із заслання відвідав Галаганів: «Панська, але хороша і гідна наслідування вигадка»[1, с. 106].

Лев Жемчужников стверджував, що «стиль – не прихоть, он рожден климатом, местными потребностями, вкусом, который, в свою очередь, образовался под влиянием истории. Сообразив требования и условия страны, мы получим стиль… каждый народ имеет свой вкус, свои потребности – дайте только им возможность проявляться, а не подавляйте их» [1, с. 108]. Можливо, саме це знайомство сформувало мистецький світогляд Василя Кричевського, визначило його життєвий і творчий шлях, скерувало його в напрямку відродження й розвитку українського національного мистецтва.

Цього ж року Василь Кричевський здійснив свою першу етнографічну експедицію по Полтавщині й Чернігівщині, завітав і до будинку Григорія Галагана [3, с. 249]. Вражений будівлею, він зробив чималу кількість її замальовок й обмірів. 1915 року Микола Шумицький опублікував частину малюнків й обміри як ілюстрації до своєї статті «Старый дом в имении Г. Галагана» [2, с. 247-250]. На жаль, будівлю було знищено пожежею 1917року. Тому нині ці замальовки й обміри є цінним джерелом для дослідників.

Згодом, 1945 року, Василь Кричевський створив обкладинку до 3-го тому книги «Українське мистецтво. Орнаментація української хати» етнографа Вадима Щербаківського (обкладинки до 1-го й 2-го томів розробив також він). Як не дивно, через багато років він пам’ятав цей унікальний взірець українського стилю й саме ним прикрасив останнє видання.

Дослідники архітектури стверджують, що саме будинок Григорія Галагана був першим пагінцем стилю «український модерн». На перший погляд, начебто звичайна старосвітська хата на дві половини, утім, навіть неозброєним оком помітно, дещо зміщена щодо звичної системи координат. Надто стилізовані різьблені сволоки й трапецієподібні одвірки, плавні об’єми, вишукані кольори віконниць і призьби. Тобто архітектор цього будинку не сліпо копіював композицію, планування й декор досліджених хатин, а адаптував його до необхідних умов і потреб замовника.

Також помітна схожість будинку Григорія Галагана й будівлі Полтавського губернського земства. Дослідники творчості Василя Кричевського стверджують, що саме цей будинок став натхненням і взірцем для створення будівлі земства. Проте, як бачимо, він також не сліпо копіював взірець, а адаптував його до функціонального призначення будівлі й актуальних на той час нормативних документів і будівельних матеріалів.

Василь Кричевський. Ескіз обкладинки книги Вадима Щербаківського «Українське мистецтво. Орнаментація української хати. Том ІІІ».Папір, олівець. Каракас, Венесуела. 1949. Національний музей-заповідник українського гончарства, Національний архів українського гончарства. – Ф. 21. – Оп. 2. – Од. зб. 1.

Василь Кричевський. Будинок Григорія Галагана. Папір, олівець. Каракас, Венесуела. 1945. Національний музей-заповідник українського гончарства, Національний архів українського гончарства. – Ф. 21. – Оп. 2. – Од. зб. 14.

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Полтава [Режим доступу: http://www.poltavaculture.gov.ua/merezha/oblasniki-pidporyadkovani-upravlinnyu-kultu¬ri/muzeji-ta-zapovidniki/27-poltavskij-kraeznavchij-muzej-imeni-vasilya-krichevskogo.html]

 

 

Василь Кричевський. Будинок Григорія Галагана в селі Лебединці (експозиція Музею мистецької родини Кричевських). Опішне, Полтавщина. 03.05.2018. Фото Вікторії Короткевич

 

Література:

  1. Рубан-Кравченко В. Кричевські і українська художня культура ХХ століття. Василь Кричевський/ Валентина Рубан-Кравченко. – К. : Криниця, 2004. – 704 с. : іл.
  2. Шумицкий Н. Старинный дом для гостей в имении Г. П. Галагана/ Н. Шумицький // Зодчий. – 1915. – № 25. – С. 247-251.
  3. Щербаківський В. Пам’яті Василя Григоровича Кричевського.– Репринтне видання : Лондон, 1954 / В. Щербаківський // Пам’ятки України: історія та культура. Науковий часопис. – 2007. – № 4. – С. 248-274.
  4. Щербаківський В. Українськенародне мистецтво. – Рим, 1980. – Кн. 3 : Орнаментація української хати/Вадим Щербаківський. – 104 с., іл.

Вікторія Короткевич,

молодший науковий співробітник

Музею мистецької родини Кричевських